Блог вчителя української мови та літератури Костівої Тетяни Миколаївни: Освіта Бердянщини 2017

Досвід

Проблемна тема: «Застосування інноваційних методів на уроках української мови та літератури (метод естетичної рефлексії)»

Життя не стоїть на місці. Змінюються та модернізуються наука, техніка, а також змінюється людина. Підходити на навчання та виховання учнів старими, традиційними методами не можна, тому відбулися значні зміни у системі освіти. Учитель уже не може бути єдиним джерелом інформації. Сучасний вчитель не повинен тільки вкладати знання в дитину, має навчити її вчитися та жити. Сучасному учневі треба подати проблему, яку б він осмислив і почав шукати інформацію, яка допоможе вирішити її. Нажаль, у сучасного учня немає зацікавленості до шкільних предметів, тому учитель повинен повернути цю зацікавленість. В цьому і полягає головне завдання сучасної школи. Перед освітою стоїть складне питання: як цього досягти. Діти зараз захоплюються комп’ютерними технологіями. На мою думку, саме інноваційні технології і допоможуть вирішити це питання. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду. Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні інноваційних технологій (інтерактивного навчання, методу проектів, проблемного навчання, колективного взаємонавчання, ІКТ, елементів дослідницької роботи) у вивченні української мови та літератури. Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання (О. Рівін), технологія проблемного навчання (Дж. Дьюі, М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін, П.Підкасистий); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).

Створення інновацій – творчий процес, який допомагає знайти нове, неординарне. Учень, вирішуючи поставлену проблему, стає, на його думку, винахідником. Вирішуючи якісь шкільні проблеми, дитина вчиться самостійно вирішувати подальші життєві проблеми. Впровадження інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого- емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»).

МЕТОД ЕСТЕТИЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ НА УРОКАХ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. За визначенням В. Орлова, в основі становлення вчителів мистецьких дисциплін лежить художня рефлексія – інтегральна якість їх професійної майстерності. Художня рефлексія є способом світопізнання через знаходження смислу і сутності мистецьких творів шляхом самоспрямованості свідомості на власні переживання, розміркування, що ґрунтуються на соціально-психологічному досвіді сприйняття навколишнього світу та спілкування з ним. Усвідомлення учнями важливого значення художнього твору реалізується у конкретних кроках до педагогічної майстерності, ставленням до мистецтва як осередку естетичного смислу буття, через відчуття досконалості, гармонії, істини, краси, втілених у творі мистецтва.

Вважаю важливим поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи невірна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці.

Досить дієвими на початковому етапі уроку, на мою думку, є використання легенд, притч, поезій, які збагачують сприймання, мислення і почуття школярів. Підбираю тексти, що органічно поєднують наукову інформацію, естетичну насолоду і філософське розуміння сенсу людського життя. Притчі активізують пам'ять, мотивують і оптимізують вивчення й закріплення нового матеріалу, оживлюють та емоційно насичують його, налаштовують на позитивне сприймання матеріалу та викликають зацікавленість. Упевнилась, що в них міститься значний освітній і виховний потенціал. Легенди, притчі сприяють засвоєнню знань, прищеплюють загальнолюдські цінності. До речі, ці тексти використовую для подальшої роботи на уроці. Справжньою оздобою уроків рідної мови є поетичні твори Ліни Костенко. На фоні «Місячної сонати» Бетховена (під час вивчення теми «Однорідні члени речення» у 8 класі) звучить поезія «І місячну сонату уже створив Бетховен…». Упродовж уроку учні працюють з лексичним матеріалом про Місяць: історія дослідження планети, її форми, місячне затемнення, народні уявлення, прикмети тощо. А музика, пісня – це й органічна частина виучуваного матеріалу, і камертон, який налаштовує струни дитячої душі на ліричний лад, руйнує замкненість. Часто на своїх уроках використовую аудіозаписи пісень у виконанні Ніни Матвієнко – української співачки, у репертуарі якої суспільно-побутові пісні, колискові, коломийки, покладені на музику літературні тексти, зокрема «Пісня про матір» Бориса Олійника. Наступним етапом мотивації є актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці. Завдання вчителя – відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень школярів. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання. З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації; викликають у дітей здивування, інтерес; підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути коротка розповідь учителя, бесіда; проблемна ситуація (завдання, запитання) тощо. Ще один приклад – фрагмент уроку української літератури у 7 класі. Тема. А. Чайковський. «За сестрою». Відтворення історичних подій із позиції гуманізму. Мотиваційний етап. 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»). Учні створюють палітру свого настрою, використовуючи кольоропис О. Лутошкіної, яка подає такі значення кольорів: червоний – радісний; жовтий – приємний; зелений – спокійний; синій – незадоволений, сумний; фіолетовий – тривожний, напружений; чорний – повний занепад, смуток; білий – важко відповісти. 2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Завдання вчителя – поставити перед учнями просту, зрозумілу, привабливу для них мету в межах вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особистісну зацікавленість , учень буде налаштований на ефективний процес діяльності. Гра «Пароль». Пригадаймо деякі поняття з історії літератури, якими ми послуговуватимемося сьогодні на уроці. Продовжте речення: - прозовий твір оповідного характеру з динамічним розвитком сюжету; зазвичай у ньому відображено один епізод із життя героя … (оповідання); - епічний твір розповідного характеру, значний за обсягом, у якому докладно розпо- відається про події, що відбувалися з героями протягом тривалого часу… (повість). Пропоную учням швидко згадати деякі поняття (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету повісті А . Чайковського «За сестрою» та з’ясування змісту нових термінів (сюжет, композиція). Укладання «Квітки цінностей». - Діти, подумайте й запишіть, хто або що для вас є найціннішим у житті. За допомогою словосполучень учні записують на пелюстках свої цінності, озвучують, створюють на аркушах «Квітку цінностей»: щаслива сім’я, велика дружна родина, усмі нена мама, наша Батьківщина, рідний край, міцне здоров’я, вірні друзі, любов до ближнього тощо. Бесіда. Якщо у людини є всі названі вами цінності, чи можна назвати її щасливою? А якщо вона втратить бодай одну з пелюсточок цієї квітки? Чи готові ви пожертвувати своїми цінностями? Якими? Коли? А чи пожертвували б своїми цінностями заради інших? Чи часто у житті вам доводиться робити вибір? Чи складно це робити? Чому? Рефлексія діяльності. (Метод «Незакінчене речення»: «Виконуючи це завдання, ми зрозуміли… (варто пам’ятати, що ми відповідаємо за свої вчинки і їх наслідки)). Отже, запропоновані завдання допомагають усвідомити, що щастя людини, яка втрачає бодай одну пелюсточку «Квітки цінностей», є неповним, що ми відповідаємо за свої вчинки і їхні наслідки; сприяють ефективному засвоєнню нового матеріалу; спонукають до використання набутих знань у повсякденному житті. Вважаю, що саме актуалізація є тим рушієм, який дає змогу «завести» урок. Знайти запитання, завдання, які задіяли б життєвий досвід учня, зробили потрібним (актуальним) саме зараз певні знання – украй важливо. Причому це мають бути особисто значущі питання. Тоді і зміст виучуваного матеріалу набуде особистісної значущості. Після підбиття підсумків цього мотиваційного етапу представляю тему уроку. Іноді роблю навпаки, оголосивши тему уроку, даю можливість учням самостійно з’ясувати, для чого їм потрібно вивчити той чи інший програмовий матеріал. Ще ефективніше спрацьовує фраза: «Допоможіть мені, будь ласка, з’ясувати, для чого вам потрібно вивчати …». Іноді вичерпну відповідь на це запитання отримуємо наприкінці уроку, після вивчення теми та отримання нових знань, вироблення вмінь і навичок. Чітке формулювання теми уроку. Тема уроку може містити певну проблему й визначати його цілі, завдання, тип та структуру. Наприклад: «Життєві позиції царя Плаксуна та Лоскотона в казці «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Симоненка», «Єдність людини і природи в поезіях М. Рильського», «Образ Мойсея в поемі І. Франка, розкриття складності його характеру», «Проблема особистого щастя у драмі Івана Франка «Украдене щастя». Роздуми над тим, у кого з героїв украдено щастя», «Чи можна вважати патріотом людину, що виїхала за межі України у скрутний для неї час?», «Чи може іменник означати ознаку, кількість, дію? » тощо. Гра «Ілюстраційний диктант». В 5 класі при вивченні правопису букв Е, И в корені показую картинки з зображенням різних предметів або явищ, у яких можуть писатися ці букви. Учні мають записати ці слова. Зацікавити учнів можна шляхом використання різних методів та прийомів: презентація, слайд-шоу, учнівські ілюстрації до текстів, інсценування окремих уривків твору тощо. Визначення цілей та завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних та творчих здібностей учнів. При визначенні цілей уроку завжди враховую те, що є найголовнішою умовою оновлення навчально-виховного процесу. Це гуманістичність, яка передбачає створення передумов для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків. Організовую діяльність учнів так, щоб вони думали над темою та проблемою, порушеною автором у творі, ставили запитання. Ефективність методів, за допомогою яких реалізуються цілі уроку. Основні правила, якими керуюсь під час використання методів і прийомів на цьому етапі уроку: 1. Спрямувати зусилля на те, щоб кожна дитина була повноцінним, творчим суб’єктом діяльності, відчувала самодостатність і неповторність. 2. Довіряти учням, стимулювати ініціативність, створювати «ситуацію успіху» для кожного вихованця. 3. Виконувати роль консультанта, порадника. 4. Не навчати, а створювати ситуацію. 5. Сприяти усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу, створювати умови для формування ціннісних орієнтацій дитини, забезпечувати вироблення вмінь і навичок, необхідних для життєвого й професійного вибору. 6. Дивувати учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне. 7. Не забувати про те, що ніщо так не запам’ятовує учень, як помилку вчителя. Навмисне помилятись особливо при вивченні складної теми. 8. Не використовувати прийоми, якщо в учнів немає засобів довести істину. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку Рефлексія – найважливіший етап інтерактивного уроку. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, змінюють та поширюють здобуті знання, роблять огляд ідей, що були відкриті ними. Функції цього етапу: усвідомити зміст опрацьованого; порівняти отримані результати з очікуваними; проаналізувати, чому сталося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєне; визначити нові теми для подальшого опрацювання; скласти план подальших дій. Під час обговорення пропоную запитання: Що нового дізналися? Чи здійснилися ваші очікування? Що схвилювало, збентежило, зацікавило? Рефлексія не повинна бути вербальною. Це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо. На підсумковому етапі уроку виділяю стадії: встановлення фактів (що відбулося?); аналіз причин (чому це відбулося?); планування дій (що робити далі?). На завершення роботи пропоную учням пригадати, у якій послідовності вони виконували роботу, над чим міркували на тому чи іншому етапі роботи, що було найбільш цікавим, у чому помилялися і в чому бачать причини помилки тощо. Найчастіше на етапі рефлексії використовую методи: «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення» тощо. Наприклад, підбиваючи підсумки уроку, учні закінчують речення: «Сьогодні на уроці я повторив…», «Мені було цікаво…», «Найбільше сподобалось…», «Мені було важко, коли …», або ж: замислився… зрозумів… Сьогодні на уроці я навчився… усвідомив… порадів… Важливий момент на уроці – домашнє завдання. Кожен урок несе певний обсяг інформації, однак тільки від учителя залежить, наскільки її можуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористуватися. При підготовці до уроку обов’язково потрібно враховувати ту модель, де уроком учитель лише керує, а творять урок самі учні; треба продумати систему логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Тому постійнопоглиблююсвоїзнання, опрацьовуюдодатковулітературу, привчаю до цього і своїхучнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не є єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників. Досить результативними серед інших методів та прийомів, на мій погляд, є активні форми навчання, що відповідають самій природі дитини, бо націлені на розкриття особистого «Я» кожного школяра. Серед таких активних методів віддаю перевагу: евристичному спостереженню, порівнянню, конструюванню, моделюванню, методу творчої реалізації. Значуще місце в даній методиці посідає використання міжпредметних зв’язків, що дає мені можливість спиратися на досвід та обізнаність учнів, залучаючи їх до навчального партнерства. За цієї умови дуже ефективними й результативними є нестандартні форми інтегрованихуроків. Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання і таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Вважаю важливим поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи неправильна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці. Особливо значущим вважаю метод духовно-естетичної рефлексii, тобто отримання морального й естетичного задоволення вiд перебування на уроках. Цей процес є взаємопов’язаним мiж усiма суб’єктами навчальної дiяльностi. Для стимуляції iнтересу до навчання пропоную учням стати дослiдниками, i рутинний, монотонний урок перетворюється на лiнгвiстичний дослiд, у ходi якого учнi самостiйно роблять висновки, формулюють правила. Так, поступово, у рiзноманiтних ситуацiях учнi вивчають граматичну будову мови, її фонетику, збагачуючи свiй лексичний запас, опановують практичну стилiстику усної та писемної мови, навчаються свiдомо й добре читати. Морфологiя i синтаксис — рiвноправнi частини граматики:
недооцiнка будь-якої з цих частин, як i фонетики, може завдати значної шкоди справi навчання. Проте фонетика й усi частини граматики не є iзольованими, вiдокремленими одна вiд одної. Навпаки, установлюючи тiсний зв’язок мiж ними в процесi навчання мови, досягається бiльша ефективностi. Вивчаючи в школi морфологiю, ми повторюємо й фонетику, бо кожна морфологiчна одиниця має своє фонетичне вираження. Вивчаючи синтаксис i пунктуацiю, ми не забуваємо систематично повторювати з учнями морфологiю й орфографiю, оскiльки кожна синтаксична категорiя дiстає певне морфологiчне вираження. Слiд пам’ятати й про велике значення вивчення граматики для розвитку мислення учнiв (наприклад, теми про однорiднi члени речення, узагальнювальнi слова при них, класифiкацiю другорядних членiв речення, пiдрядних речень тощо). Природно, що поряд iз вивченням граматичної будови мови учнi повиннi невпинно збагачувати свiй словниковий запас.
Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Нині проблема самостійного, логічного, творчого мислення особливо актуальна. Тому у своїй педагогічній практиці широко застосовую технологію критичного мислення, керуючись порадами О.Пометун (курс «Основи критичного мислення»). Це сприяє розви- ткові вмінь учнів вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати виважені рішення. Які ж види діяльності спрямовані на формування у школярів навичок критичного мислення на уроках літератури? Аналізуючи образи художнього твору, пропоную учням технологію «Ґронування». Аналізуючи образ героя твору, школярі складають інформаційне ґроно, яке допоможе зрозуміти їм його характер. Під час характеристики образів ставлю завдання аналізувати поведінку, вдачу, вчинки персонажів, описувати зовнішність. Старшокласники повинні навчитися пояснювати, за допомогою яких засобів автор створював образи, які прийоми використав для емоційного впливу на читачів. Щоб визначити коло проблем, які автор порушує у творі, ми з учнями працюємо за технологією «Бути чи не бути». Під час роботи з художнім текстом, коли потрібно з’ясувати особистісне ставлення учня до прочитаного, пропоную поділити сторінки зошита на дві частини: у першу записати фрази, що найбільше схвилювали, чи ті, які потрібно докладно проаналізувати, у другу – свої міркування. Аналізуючи твір М.Хвильового «Я (Романтика)», учні виписують із тексту ті фрази, що вразили, про які хочеться висловлюватись. Наприклад: «Я чекіст, але я людина»; «Тут, в глухому закутку, на краю города, я ховаю від гіль йотини один кінець своєї душі»; «Ніколи нікому не говорити, як розкололося моє власне «я»». «Мозковий штурм» поєдную з іншими видами діяльності, такими як: «Обери позицію», створення асоціативного куща, інсценування уривків твору, евристична бесіда, редагування тощо. Це допомагає глибоко і різносторонньо проаналізувати художній твір. Поєднуючи на уроках різні методики і технології, створюючи сприятливу психологічну атмосферу, учні формують такі потрібні для сучасного життя навички критичного мислення. Одним із важливих видів діяльності, вважаю проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого навчання застосовую на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше - в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі. Зокрема на уроці літератури у 7 класі, розглядаючи тему «Доброта і любов в українській родині»за повістю Анатолія Дімарова «Блакитна дитина», звертаюся до учнів з таким запитанням: «Що, на вашу думку, потрібно для того, аби в сім’ї панували мир і злагода?». Далі на основі їх відповідей складаємо пам’ятку «Правила культури поведінки і взаємин у сім’ї». Вважаю, що такий вид діяльності допоможе учням глибше розкрити порушені у творі проблеми.

На заключних (підсумкових) уроках,стимулюючи самостійну пізнавальну діяльність учнів, використовую «Метод проектів».Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним споживачем готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань. Особливо популярними є ігрові проекти, де вчитель може задіяти артистично обда- рованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так зва- них довгострокових проектів: дослідницьких та інформаційних, які я використовую у ви- гляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході вивчення но вого матеріалу та як підсумок на етапі закріплення, систематизації і узагальнення знань. Наприклад, школярами були підготовлені проекти, теми яких вони обирали виключно за бажанням: «Літературні ігри до теми «Павло Тичина – «дивний мрійник з очима дитини» (10 кл.), «Ігри патріотів (кросворди, ребуси, вікторини про життя і творчість Ліни Костенко)» (11 кл.), «Складання карти подорожі героїв повісті «Захар Беркут» Івана Франка» (7 кл.), «Створення виставки «Шевченко - художник»(9 кл.) тощо. Отже, працюючи над власним проектом, учні самостійно розв’язують творчу чи дослідницьку проблему. Крім того, метод проектів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя – дії, спрямовані на досягнення певного результату. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, комп’ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки. Активно впроваджую в практику викладання рідної мови та літератури комп’ютерні технології. Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним. Тому учні старших класів залюбки створюють ознайомлювально-інформаційні проекти, що стосуються біографії українських письменників: збір і оформлення цікавих фактів із життя митця (життєва позиція митця, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення й захоплення, обдарування), пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору, проведення уявних екскурсій тощо. Результатом створення цих проектів є мультимедійні презентації. Варто зазначити, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна. Аджена сьогоднішній день, користуючись Інтернетом, учень має можливість здобувати необхідну йому інформацію у десятки чи навіть сотні разів швидше, ніж раніше. У своїй практичній діяльності використовую не тільки учнівські, а й власні мультимедійні презентації, створені за допомогою програми PowerPoint, зокрема такі їх види:
- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для узагальнюючих уроків;

- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Використання на уроках інноваційних методів навчання, які більш затратні в часовому вимірі, ніж традиційні, вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес-опитування, самооцінку.З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів застосовую прийоми «уявний мікрофон», «незакінчене речення» та (обов'язкова умова!) чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку. Спостерігаючи та аналізуючи результативність впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес можна побачити, що постійне застосування інтерактивних технологій при вивченні предмета значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.